- вимолювати
- -юю, -юєш, недок., ви́молити, -лю, -лиш, док., перех.Дуже або принижено благаючи, випрошувати, домагатися чого-небудь. || заст. Молячись, випрошувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимолювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимолити — див. вимолювати … Український тлумачний словник
вимолювання — я, с. Дія за знач. вимолювати … Український тлумачний словник
благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) … Словник синонімів української мови
випросити — випрошувати (просячи, домогтися чого н. / одержати що н.), випрохати, випрохувати; виблагати, вимолити, вимолювати (благаючи); виплакати, виплакувати (зі сльозами благаючи); виканючити, виканючувати, вициганити, вициганювати, циганити, визудити,… … Словник синонімів української мови